• +380 63 120 5434
  • info@medbat.org.ua
  • Код ЄДРПОУ / USR Code 39932886
  • 21 Листопада 2016
  • 128
  • 0

Навіщо лікарі із Західної України їдуть працювати в зону АТО?

7–10 листопада Перший добровольчий мобільний шпиталь (ПДМШ) ім. Миколи Пирогова організував для групи журналістів прес-тур на Схід України, аби ознайомити їх з роботою медиків-добровольців у закладах охорони здоров’я в зоні АТО. Першим свій матеріал по результатах поїздки опублікував Євген Руденко в онлайн-виданні Realist.online.

Журналіст спробував знайти відповідь на запитання, яке досі ставлять лікарям ПДМШ як їхні колеги на Сході, так і місцеві пацієнти. Причому не тільки лікарям із Західної України.

“З початком війни на Донбасі лікарні в зоні АТО залишила значна частина кваліфікованих лікарів, – розповідає Євген Руденко у статті на сайті Realist.online. – Вони так і не повернулися до своїх домівок, до своїх пацієнтів. Порожні кабінети в поліклініках “буферної зони” намагаються заповнити приїжджі медики-добровольці”.

Автор знайомить читача з кількома лікарями ПДМШ – переважно тими, “кого в цих краях прийнято називати бандерівцями”. І хоча два роки діяльності мобільного шпиталю поступово змінюють на краще ставлення до його медиків, вони й досі стикаються з думкою місцевих, буцімто їдуть на Донбас, аби “збагатитися на чужому горі”. Насправді ж медики добровольці просто їдуть на Схід у місячне відрядження, і за ними зберігається звичайна заробітна плата за основним місцем роботи.

Лікарі по-різному, але без зайвого пафосу відповіли на це запитання – навіщо? Наприклад, ветеран ПДМШ анестезіолог Володимир Хвалковський з Івано-Франківська сказав журналісту: “У мене немає якихось глобальних цілей. Хочу просто допомогти. У нас із місцевими однакові потреби – всі хочуть жити по-людськи”. Акушер-гінеколог з київської області Євген Ладик пояснив свої мотиви ще простіше: “Роблю те, що вмію, там, де справді потрібна допомога”. А Світлана Бортняк, операційна сестра з Хмельниччини, зізнається, що у неї болить серце, коли дивиться на зруйновані будинки, що їх люди власноруч будували, а потім умить усе втратили. “Коли виходжу з операційної, на душі добре – від того, що допомогли людині”, – додала вона.

Героями статті також стали співзасновник і керівник добровольчого шпиталю киянин Геннадій Друзенко, командир ПДМШ Олег Шиба зі Львівщини, терапевт Галина Черниш з Івано-Франківщини і хірург Юрій Романішин з Волині.

Читати статтю повністю, переглянути світлини та відео на сайті Realist.online.

Leave a Comment:

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

  • Телефон
    +380 63 120 5434


© Copyright 2017 ПДМШ